Абакуменко Людмила Анатоліївна
суббота, 9 июня 2018 г.
пятница, 8 июня 2018 г.
Історія Олімпійських ігор сучасності
Передвісники
Першою вагомою спробою наслідування Олімпійських ігор античності була L'Olympiade de la République, національний олімпійський фестиваль, який проводився щорічно з 1796 по 1798 рік у революційній Франції.[17]Конкурс включав в себе декілька дисциплін з давньогрецьких Олімпійських ігор. З ігор 1796 року почалося введення метричної системи в спорті.[17]
У 1850 році доктор Вільям Пенні Брукс започаткував Олімпійський клас у Мач-Венлок, Шропшир, Велика Британія. У 1859 році доктор Брукс змінив назву на Олімпійські Ігри Венлока. Це щорічне спортивне свято продовжується до сьогодні.[18] Олімпійське Товариство Венлока було засноване д-ром Бруксом 15 листопада 1860 року.[19]
Від 1862 до 1867 року Ліверпуль проводив щорічний Grand Olympic Festival. Розроблені Джоном Галлі і Чарльзом Меллі, у співпраці з доктором Бруксом, ці ігри були елітарними за своєю природою, змагатися могли тільки Джентельмени.[20][21][22]Програма Ігор в Афінах 1896 року була подібною до програма Ліверпульського фестивалю, що не дивно, оскільки д-р Брукс включив дисципліни національних Олімпійських ігор 1859 року в Афінах до програми Олімпійських Ігри Венлока і переніс у програму в Ліверпуль.[23] У 1865 році Галлі, Брукс і Е. Равенштайн заснували Національну Олімпійську асоціацію в Ліверпулі, попередника Британської олімпійської асоціації. Його засновницькі статті послужили основою для міжнародної Олімпійської хартії.[24] У 1866 році національні Олімпійські ігри Великої Британії були організовані в Кришталевому палаці в Лондоні.[25]
Відродження
Зацікавлення Греції у відродженні Олімпійських ігор почалося з грецької війни за незалежність від Османської імперії в 1821 році. Вона була вперше запропонована поетом і редактором газети Панайотісом Суцосом у поемі «Діалог мертвих», опублікованій в 1833 році[19]. Евангелос Заппас, багатий греко-румунський філантроп, перший написав у 1856 році королю Греції Оттону I, пропонуючи постійну підтримку у фінансуванні відроджених Олімпійських ігор.[19] Заппас спонсорував першу національну Олімпіаду в 1859 році, які проходили в Афінах на міській площі. Взяли участь спортсмени з Греції та Османської імперії. Заппас фінансував відновлення древнього стадіон Панатінаїкос, щоб він міг приймати всі майбутні Олімпійські ігри.[19]
Стадіон Панатінаїкос приймав Олімпіади в 1870 і 1875 роках.[19] Ігри 1870 року відвідали тридцять тисяч глядачів, на жаль, ніяких офіційних відомостей про відвідуваність для ігор 1875 року немає.[19] Участь в 1890 році в Олімпійських іграх олімпійського товариства Уенлока, надихнула барона П'єра де Кубертена до заснування Міжнародного олімпійського комітету (МОК).[26] Кубертен, базуючись на ідеях і роботі Брукса і Заппаса, вирішив створити міжнародні циклічні Олімпійські ігри, які б відбувалися кожні чотири роки.[26] Він представив ці ідеї на першому Олімпійському конгресі новоствореного Міжнародного олімпійського комітету. Ця зустріч була проведена з 16 червня по 23 червня 1894 року в університеті Сорбонна в Парижі. В останній день Конгресу було вирішено, що перші Олімпійські ігри під егідою МОК, проходитимуть в Афінах у 1896 році.[27] МОК обрав грецького письменника Деметріоса Вікеласа своїм першим президентом.[19]
Олімпійські ігри 1896 року
У перших Іграх проведених під егідою МОК на стадіоні Панатінаїкос в Афінах в 1896 році, взяли участь 241 спортсменів з 14 країн, які змагалися в 43 дисциплінах.[28] Заппас і його двоюрідний брат Константінос Заппас склали грецькому уряду зобов'язання фінансування майбутніх Олімпійських ігор. Це фінансування було використано в 1896 році.[19][29][30] Ремонт стадіону в рамках підготовки до Ігор щедро профінансував Георгіос Авероф.[19] Грецький уряд також надав фінансування, яке повинно було окупитися за рахунок продажу квитків на Ігри і продажу першого набору Олімпійських пам'ятних марок.[19]
Грецькі офіційні особи і громадськість з ентузіазмом сприйняли факт проведення цих Ігор. Це почуття поділяло багато атлетів, які навіть зажадали, щоб Афіни були господарем Олімпійських ігор на постійній основі. МОК не схвалив це прохання. Комітет планував місце проведення Олімпійських ігор сучасності змінювати на міжнародному рівні. Другі Ігри вирішили провести в Парижі.[31]
Наступні зміни та адаптації
Після успіху Ігор 1896 року, Олімпійський рух увійшов у період застою, який загрожував його виживанню. Олімпійські ігри, що проходили на Паризькій виставці в 1900 році і Всесвітній виставці в Сент-Луїсі в 1904 році були лише супровідними заходами. Ігри в Парижі не мали стадіону, однак вперше участь в Іграх брали жінки. На Ігри в Сент-Луїсі прибуло 650 спортсменів, але 580 були з США.[32] Олімпійський рух віджив, коли в 1906 році в Афінах було проведено Позачергові Олімпійські ігри (названі так тому, що вони були другими Іграми, що проходили протягом третього олімпійського циклу). Ці Ігри не були офіційно визнані МОК, і відтоді позачергові Олімпійські ігри не відбувалися. Ці ігри, проведені на стадіоні Панатінаїкос в Афінах, притягнули широке міжнародне коло учасників, викликали великий інтерес у суспільстві. Це започаткувало ріст популярності і розміру Олімпіад.[33]
Зимові Олімпійські ігри (перші відбулися в Шамоні, Французькій республіці у 1924 році) були створені, щоб продемонструвати зимові види спорту, що було технічно неможливо під час літніх Олімпійських ігор. Фігурне катання(у 1908 і 1920 роках) та хокей (у 1920 році) були представлені як олімпійський види спорту на літніх Олімпійських іграх. МОК хотів розширити цей список, щоб охопити інші зимові дисципліни. У 1921 році на Олімпійському конгресі в Лозанні було прийнято рішення провести зимову версію Олімпійських ігор. Тиждень зимових видів спорту (насправді 11 днів) був проведений у 1924 році в Шамоні, Франція. Ця подія стала першими зимовими Олімпійськими іграми.[34]МОК ухвалив, що зимові Олімпійські ігри будуть відбуватися кожні чотири роки у тому ж році як і літні Ігри.[35] Ця традиція підтримувалася до Ігор у Альбервілі 1992 року. Після цього, починаючи з 1994 року, зимові Олімпійські ігри проходять на третій рік кожної олімпіади (приблизно через півтора року після попередніх літніх Ігор).
Проміжок між двома Олімпіадами називають олімпійським циклом або олімпіадою.
Цікаві факти про спорт
Про спорті можна писати нескінченно. Існує безліч цікавих фактів про його виникнення, про самих популярних видах спорту, і про самих спортсменів. Ми вибрали найцікавіші з них...
- Виявляється, бадмінтон - один з найшвидших видів спорту. Швидкість волана польоті може досягати 270 км/год.
- Для того, щоб збити кеглю, їй буде досить відхилення в 7,5 градусів. Тому в боулінгу сила не так важлива.
- Спочатку бокс вважався занадто жорстоким і незатребуваним видом спорту. Тільки в 1900 він був остаточно узаконений. А з 20 століття він вважається одним з найпопулярніших.
- Атлети-олімпійці Давньої Греції спочатку змагалися повністю оголені. Абсолютно всі олімпійські змагання припускали абсолютне оголення спортсменів. Слава богу, що таке "спортивна форма", а точніше повна її відсутність не прижилася.
- Хто б міг подумати, що перша шайба для гри в хокей була квадратної форми. Спочатку вони виготовлялися з дерева. А потім вже сучасні шайби стали робити з вулканізованої гуми. Важить така штука 200 грамів. Для того, щоб вона не пружинила, перед грою її обов'язково заморожують.
- Футбольні команди Іспанії "Сан-Ісідро" і "Олімпіко Карранте" були дуже незадоволені суддівством арбітра. Всі гравці оточили суддю і стали не тільки словами, а й жестами стали пред'являти свої претензії. Арбітр не розгубився і показав червону картку абсолютно всім учасникам матчу.
- Згідно правил кінних скачок, довжина імені скакуна не повинна перевищувати 18 букв. Занадто чудернацькі довгі імена ускладнюють реєстрацію конячок та їх вимову під час змагання.
- Перші залізні ковзани для фігурного катання з'явилися в Голландії. Створення нового типу ковзанів сприятливо позначилося на розвитку цього виду спорту. Тоді вищою майстерністю вважалося вміння зобразити незвичайну складну фігуру на льоду, зберігши красиву позу.
- Цікавим фактом є те, що за один матч футболіст пробігає більше 10 кілометрів. А за всю кар'єру пробіг може обчислюватися сотнями тисяч кілометрів.
- Першими в баскетбол почали грати американські студенти. Вони закидали м'яч у кошик для персиків, яка мала дно. Через це кожен раз після гола, доводилося підставляти сходи і діставати м'яч.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)